Учнівське самоврядування

Принцип учнівського самоврядування:

"Самі вирішили – самі зробили – самі відповідаємо"
 

– Розвиток організаторських здібностей
– Вміння відстоювати свою точку зору
– Формування світогляду
– Прагнення змінити своє життя на краще
– Згуртування однодумців навколо спільної справи

 

 

Самоврядування не можна вводити, його можна поступово зрощувати

 
На першому етапі варто зупинитись на 5-7-х класах як на підростаючому поколінні, що, ставши старшокласниками, поширить досвід самоврядування на всю школу. Необхідно, щоби для цього були всі передумови. У 5-х класах уже поступово вводиться система чергових командирів, сьомі класи за минулі роки звикли до основних форм роботи, необхідних для успішного самоврядування: робота з аналізу та рефлексії в колі, розподіл на п'ятірки, система чергових командирів.
 
Самоврядування – це сукупність прав та обов'язків дитини, які вона погодилась на себе взяти
Накладення яких-небудь обов'язків можливе тільки за умови надання прав. Права й обов'язки – це взаємодоповнюючі речі: якщо дається право, то накладається обов'язок, накладається обов'язок – треба дати права. Наприклад, право проводити дискотеку накладає обов'язок залишити приміщення у прибраному стані. На першому етапі неминучі помилки в розумінні взаємозв'язку прав та обов'язків дітьми, і тут важливо грамотно проводити роз'яснювальну роботу й терпимо ставитись до втрати надмірної свободи. Примітка: неможливо насильно дати право (і, відповідно, накласти обов'язок), тому пропоновані вимоги до дитини повинні бути адекватними її реальним потребам.
 
 
Самоврядування повинно бути потребою дитини
 
А цю потребу необхідно виховувати (метод роз'яснення тут не допоможе). Виховання потреби в самоврядуванні полягає у створенні таких педагогічних ситуацій, вибір серед яких сприяв би усвідомленню дитиною себе хазяїном школи (з усіма наслідками, які з цього випливають).
 
Найбільш сильна реакція на однолітків чи на інших дітей.
 
Цей фактор необхідно не тільки враховувати, а й повсюдно використовувати. Разом із природною потребою дитини в комунікації це дає прекрасну можливість для педагогів для створення педагогічних ситуацій, в яких негативну реакцію на небажані вчинки дитина одержує від дитячого колективу, а не від дорослого.
 
Педагог – це помічник дитини, а не її керівник (і тим більше не доглядач).
Усвідомленим і прийнятим буває тільки те, що людина зробила й усвідомила самостійно. У зв'язку з цим задача педагога досить складна: з одного боку, коректувати діяльність дитини, з іншого  – робити це непомітно. Це можливо, якщо педагоги працюють як єдиний колектив, який створює педагогічні ситуації для самовизначення дитини (в окремому випадку дитина сама йде до педагога по допомогу та пораду). Вплив на дитину окремо й на дитячий колектив повинен бути опосередкованим, а не прямим (прикладом опосередкованого впливу може стати наступний аналіз справи або відмовлення викладача займатись у брудному класі, або стаття в газеті тощо).
Можливість помилятись – основний стрижень самоврядування.
Відчути себе господарем у школі можна, тільки маючи ряд свобод. Адекватне використання свободи – досить важка задача, рішенню якої й покликані допомогти педагоги. Педагогічний підхід складається не в забороні свободи, а в реакції на її використання.Самоврядування як елемент виховання важливе не менше, ніж навчальна діяльністьСтворення цілісної особистості складається не в накопиченні дитиною набору знань, а в сукупності елементів, взаємозалежних між собою, унаслідок цього не можна жертвувати вихованням заради вивчення предметів, і навпаки.
Основні елементи самоврядування можливі на первинному етапі у школі:
  •  Розбивка класу на п'ятірки (від 3-х до 7-и осіб). Розподіл на п'ятірки – справа суто добровільна.
  •  Уведення для п'ятірок системи діяльності на рік.
  •  Уведення системи чергових командирів.
  •  Спільна демонстрація результатів діяльності у паралелях (або навіть між ними).
  •  Спільне планування основних свят представниками п'ятірок з різних класів або спільне замовлення на заходи старшокласникам, адміністрації школи, колективу класних кураторів.
  •  Колективний аналіз діяльності п'ятірок у класах колективом педагогів, колективна організація низки міжкласних і внутрішньокласних заходів. (Захід класу – справа не тільки його класного керівника.)
  •  Профілювання класних керівників за одним з напрямів діяльності.
Умови, необхідні для впровадження вищевикладеної схеми:
  •  Перегляд функціонала класного куратора (вивільнення в його функціоналі часу для роботи з п'ятірками та за профілем діяльності).
  •  Проведення низки семінарів і тренінгів, які допоможуть людям розібратись у складній системі самоврядування, в явищі, яке виникло самостійно.
  •  Зняття з класних кураторів відповідальності за ЯКІСТЬ виступів на сцені й організації справ.
  •  Організація вільної шкільної преси.
  •  Підтримка та пропаганда даної системи адміністрацією.
  •  Регулярні педради кураторів з питань діяльності п'ятірок і системи в цілому.
  •  Усвідомлення й відповідальність класних кураторів за ВСІ класи, що входять у цю систему, а не тільки за свій.
Матеріал взято з сайтуhttp://osvita.ua/school/out_edu/5950  
 
Духовний заповіт видатної діячки – матері Терези,

лауреата Нобелівської премії світу

Не так давно пішла з життя видатна жінка. Вона набула широкої популярності завдяки глибокій мудрості та сили своєї співчутливої душі. Вона – громадянка світу в найвищому розумінні слова. Це мати Тереза, лауреат Нобелівської премії світу, що стала притягальним загальнолюдським символом милосердя, діяльного гуманізму та доброти. Вона пішла… Аж ось зясувалось, що мати Тереза залишила тим, хто живе на Землі, духовний заповіт спеціальний філософсько-поетичний заповіт, в якому сказано:

Життя – це шанс. Скористайся ним
Життя – це краса. Милуйся нею
Життя – це мрія. Здійсни її
Життя – це виклик. Прийми його
Життя – це обов’язок. Виконай його
Життя – це гра. Стань гравцем
  Життя – це цінність. Цінуй його
Життя – це скарб. Бережи його
Життя – це любов. Насолоджуйся  нею
Життя – це тайна. Пізнай її
Життя – це юдоль бід. Перебори усе
Життя – це пісня. Доспівай її
Життя – це боротьба. Почни її
Життя – безодня невідомого – не бійся, вступи в неї
Життя – удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове – не загуби його
Це твоє життя. Бережи його

 

Пам'ятка лідеру
ЩОБ ПРОЖИТИ ЩАСЛИВЕ ПОВНОЦІННЕ ЖИТТЯ … 

– Необхідно тримати записник і олівець біля ліжка. Найцінніші ідеї інколи приходять о третій годині ночі.
– Будьте напоготові. Можливо у вас не буде іншої нагоди справити позитивне враження про себе.
– Ваш розум може утримувати на певну хвилину лише одну думку. Зробіть її позитивною і конструктивною.
– Навчіться розрізняти музику Шопена, Моцарта, Бетховена.
– Купуйте цікаві книжки, навіть, якщо не читатимете їх.
– Остерігайтеся особи, якій нічого втрачати.
– Вибачайте собі й іншим.
– Визнавайте свої помилки.
– У ділових і сімейних стосунках пам'ятайте, що найважливіше – це довіра.
– Щодня вдосконалюйтеся у своїй справі.
– Навчіться працювати з комп'ютером.
– Зосередьтеся на тому, щоб робити краще, а не більше.
– Живіть стверджуючись, а не виправдовуючись.
– Намагайтесь замінити слово "проблема" на слово "можливість".
– Живіть так, щоб епітафією вам могло бути "не шкодую".
– Будьте готові час від часу щось втрачати.
– Прогляньте усі давні світлини. Виберіть 10 і прикріпіть у кухні. Змінюйте їх кожні 30 днів.
– Намагайтеся вивищуватися над середнім рівнем групи, випереджаючи її у загальному розвитку. Тримаючи певну дистанцію, не станьте, однак, чужим і недосяжним.
– Якщо ви – перший у справі, якою живе група, то не обов'язково пнутися у чемпіони спортивних змагань чи бути популярним у представників іншої статі, до того ж, коли поруч молодший і справніший колега, хоча б тому, що в нього вдесятеро менше турбот, відповідальності й море вільного часу.

 
 
 

Яндекс.Метрика