Інформація батькам

CТРУКТУРА 2013-2014 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
І семестр – з 1 вересня по 28 грудня
ІІ семестр – з 14 січня по 30 травня.
Канікули:
осінні з 25 жовтня по 31 жовтня
зимові з 29 грудня по 13 січня

весняні з 24 по 31 березня
Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екскурсій у 1 – 4 класах (27-30 травня), навчальних екскурсій та практики у 5 – 8 і 10 класах (27 травня – 7 червня) і державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи. 
Державна підсумкова атестація для учнів 4-х класів проводиться з 13 по 21 травня; для випускників 9-х класів – з 28 травня по 11 червня; для випускників 11-х класів – з 27 по 31 травня.
Вручення документів про освіту рекомендуємо провести для випускників 9-х класів 11-12 червня, 11-х класів – 1-2 червня.

Поради батькам

1.      Батьки! Не бійтеся своїх дітей, підходьте до них ближче!
2.      Батьки! Грайте, співайте, веселіться зі своїми дітьми, зробіть їхнє дитинство привабливим, і тоді вон зроблять вашу старість захищеною.
3.      Батьки! Намагайтеся бути розумними та інтелігентними, тому що це облагороджує!
4.      Батьки! Постійно шукайте достоїнства у своїх дітях і відхиляйте за непотрібністю недоліки!
5.      Батьки! Ваша дитина найкраща у світі, тобто така ж гарна, як і всі інші діти.
6.      Батьки! Не сваріть дітей, при дітях і в ім'я дітей  – нікого, тоді ваша чада виростуть
7.      незлобивими, добрими і ввічливими.
8.      Батьки! Не лякайте дитину необхідністю читати, і вона полюбить книги.
9.      Батьки! Найкраще виховання – виховання природою і діяльністю, а не словами і докорами.
10.  Батьки! Не потрібно робити свята для дітей, потрібно робити свята разом з дітьми.
11.  Батьки! Частіше розважайтеся, співайте гарних пісень, приголублюйте своїх дітей, робіть разом з ними що-небуть, не лінуйтеся віддавати їм частку душі, і у вас усе вийде.

Батькам майбутніх першокласників:
Ваша дитина йде до першого класу, отже необхідно  подати такі документи:
заяви від батьків, або від осіб, які їх заміняють;     
копії свідоцтва про народження;   
медичної картки дитини;

 

10 ПОРАД БАТКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Навчить дитину орієнтуватися в часі й не вантажте її новою інформацією

От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап – вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи. Тому професійні педагоги радять за останні літні деньки підготувати дитину до нового кроку. Валерія Кукса, дитячий психолог Київського центра сімейної дитячої психології запропонувала 10 порад для батьків, як це найкраще зробити.

1. Не перевантажуйте новою інформацією.

За час, що залишився, ніяких «хвостів» не підтягнете. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні приклади можна, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільнятам важливо по кілька разів читати ті самі книжки. Вони, впізнаючи «матеріал», намагаються підказати оповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він припустився неточності. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою «дорослу думку».

2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами й розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.

3. Не наголошуйте на оцінках 

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають стращати: «Читай, а то двійки мені приноситимеш». Навпаки – важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.

4. Не лякайте школою

У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.

5. Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною

Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай маля сам вибере собі портфель, ручки, олівці, зошити. А вдома не ховайте покупки в шафу – най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі зошита й олівці, тоді прості вказівки вчителя: «Дістаньте ручку або зошит у лінійку» не викличуть у неї труднощів: вона чітко знатиме, де в неї що лежить. Добре також із дитиною погуляти біля школи..

6. Грайте в школу

Нехай всі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама стане вчителькою. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на переміні (15-хвилинні «уроки» повинні чергуватися п'ятихвилинними «перемінками»).

7. Почніть жити за новим розпорядком

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як формується його день.

8. Потоваришуйте дитину з годинником

Необхідна для школи навичка – орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її. Багатьом дитям легше орієнтуватися по електронних годинниках. Дитина повинна знати, що значить чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в її кімнаті годинник, аби дитина могла по них дізнаватися, який час. Під час читання, гри або їжі можна поставити годинники на стіл і звернути увагу малюка на те, у скільки почалася дія й у скільки вона закінчилося.

9. Більше командних ігор

Щоб розвити в маляті вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, – це спокійне ставлення до програшу.

10. Тренуйте увагу і пам’ять

 

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с». Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 – до тривалості уроку в школі. Тоді дитини не будуть так лякати нескінченні хвилини занять. Ще можна часто грати у «Відвернися й назви». Розкладіть на столі іграшки й дайте дитині подивитися на них протягом 1-ї хвилини. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку іншою – дитина, повернувшись, повинна розповісти, що змінилося.

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
1.           Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
2.           Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте    образливих слів.
3.           Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, – провини дитини у цьому немає.
4.           Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
5.           Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!", "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.
6.           Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вамтяжко після важкого робочого дня).
7.           Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
8.           Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
9.           Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.
10.       Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
11.       При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то …" Часом умови ставляться важкі – й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.
12.       Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
13.       У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14.       Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.
15.       Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню,      лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.
16.       Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день – і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива  від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

 

Як зняти психологічне напруження дитини?
У “шкільному” житті  першокласники  стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючи невпевненість.Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з чотириногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання
Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень -здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, хворобливість і хвилювання.

2. Фізичні навантаження
Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження – фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри – футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з чотириногим другом.
Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образами, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис
Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово
Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр
Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції
З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікелін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М.Бехтєрєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій – відпочиньте з нею серед природи.(Матеріали для бесід підібрано за порадами В.І.Шахненка).

10. Гра
Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має  для першокласників,   оскільки це та  діяльність, без  якої  дитина шести років  не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити умови,  необхідні для розгортання справжньої гри: самостійна ініціативність, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування, невизначеність у часі. Тому  доцільно батькам  учнів першого класу  подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час.  Причому,  чим більший вибір ігор, тим легше  розкрити  індивідуальні  можливості   й обдарування кожної  дитини,  створити умови для її повноцінного розвитку.  Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей,  поведінку уявних персонажів, їх ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до   культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей  у процесі гри. Вони  мають величезне значення для подальшого розвиткуособистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.


Це цікаво батькам п'ятикласників!

 

Упродовж всього життя нам (дорослим і дітям) доводиться адаптуватися до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня.Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Для комфортного навчання дітей у 5 класі батькам необхідно:
1. Забезпечити дитину умовами нормального навчання;
2. Контролювати виконання певних норм шкільного життя;
3. Слідкувати за станом здоров'я дитини;
4. Будьте уважними до своїх дітей;
5. Цікавтесь шкільними справами, обговорюйте різні життєві ситуації;
6. Допомогти дитині вивчити імена нових вчителів;
7. Привчити дитину поступово до самостійності;
8. Формувати навички самоконтролю й самооцінки;
9. Створити атмосферу доброзичливості, щирості;
10. Спілкуватись з класним керівником та шкільним психологом;  

Як допомогти випускнику здати іспити?
                   Поради батькам старшокласників!

ЄДІ – Це стрес для випускника і для його батьків. Тому дуже важливо заздалегідь підготуватися до нього і навчиться сприймати іспит не як випробування, а як можливість проявити себе і придбати екзаменаційний досвід. Адже попереду багатьох випускників чекають щевступні іспити, а під час навчання в ВУЗах, училищах та технікумах їм належить здавати по 8-12 іспитів протягом року.

   Звичайно, бути присутнім під час іспитів і допомогти дитині при всьому бажанні робити цього батьки не можуть. Іспити – це справа суто індивідуальна і випускник при здачі ЄДІ один на один з комісією. А батькам залишається тільки хвилюватися і тривожиться за свою дитину. Багатобатьки згідно російській традиції перед екзаменами намагаються лаяти й критикувати дитину, замість того, щоб підтримати його.
    А ті, у кого є можливість, Займають репетиторів і готові оплачувати будь-які суми за їхні послуги, аби їхнє чадо здав ЄДЕ на "відмінно". Допомога батьків під час випускних іспитів дуже важлива, оскільки для успішної здачі іспитів необхідна психологічна підготовленість дитини.
    Завдання батьків під час підготовки до здачі ЄДІ не лаяти дитину і не знижувати його самооцінку, а знизити напругу, тривожність дитини і підготувати хороші умови для занять, для відпочинку і організувати правильне харчування випускника. Ось що радять психологи батькам випускника:
1. Намагайтеся уникати сварок, конфліктів і сімейних скандалів перед іспитами дитини. Дитині передається хвилювання батьків і якщо батьки не можуть впоратися зі своїми емоціями, то це стресовий стан може стати причиною небажання готується у підлітка чи допущення ним помилок при здачі іспитів.
2. Підбадьорюйте випускника, Хваліть його і відзначайте його хороші вчинки. Таким чином, батьки можуть підвищувати його впевненість у собі. Дайте знати дитині, що ви будете любити його навіть в разі його невдачі і допущення помилок на іспитах.
3. Кожен день спостерігайте за самопочуттям старшокласника. Вимірювати температуру і чіпати кожен день лоб як у маленького малюка, звичайно, не слід, але тільки батьки можуть виявити перші ознаки хвороби, пов'язані з перевтомою і стресами. Якщо випускник за будь-якого приводу дратується, починає плакати і боїться здачі іспитів, то за допомогою необхідно звернеться до психолога.
4. Строго контролюйте режим дня дитини і не допускайте перевантажень. Підготовка до іспитів повинна поєднуватися з відпочинком. Через кожні 40 хвилин занять старшокласник повинен відпочити не менше 10 хвилин. Якщо дитина дуже старанний, то не давайте йому готується до іспитів більше 10:00 в день. Кращий час для підготовки – денне, вночі знижуються всі функції організму, тому пам'ять людини у вечірній час погіршується. Спати перед іспитами необхідно не менше 8 годин, попередньо прогулявшись на свіжому повітрі.
5. Забезпечте в будинку зручне робоче місце та умови для випускника. Виділіть дитині робочий стіл, де не повинно бути нічого зайвого, а тільки матеріали необхідні для підготовки до іспиту. Слідкуйте за тим, як сидить дитина: не можна сидіти, сильно зігнувшись і читати лежачи. Дуже важливо зберегти зір під час іспитів, адже зір багатьох старшокласників псується саме під час іспитів. Тримати підручник при читанні треба в похилому положенні на відстані 20 см від ока. Температура повітря в кімнаті повинна бути нормальною, а світло падати з лівого боку. Намагайтеся створити тишу під час підготовки дитини до іспитів, простежте за тим, щоб йому ніхто не заважав.
6. Слідкуйте за тим, щоб дитина щоранку робила зарядку близько 30 хвилин. Це допоможе краще освоїти матеріал і відновити працездатність. Після фізичних вправ поліпшується кровопостачання м'язів, знімається стомлення очей і з'являється відчуття бадьорості.
7. Поясніть дитині про те, що під час підготовки іспитів не можна грати в комп'ютерні ігри, дивитися бойовики і фільми жахів. Необхідно берегти сили і нерви для підготовки до іспитів. Негативно впливають на пам'ять куріння, кави, застосування лікарських препаратів, розпивання пива і енергетичних напоїв.
8. Під час розумової напруги людині треба збалансоване харчування, яке містить усі необхідні поживні речовини, мікроелементи і вітаміни. Для стимулювання роботи мозку включайте в раціон харчування дитини рибу, м'ясо, яйця, сир, живі йогурти, горіхи, курагу, більше овочів і фруктів. Порадуйте дитини плиткою гіркого шоколаду і бананами, вони сприяють вироблення "гормонів щастя". Виключіть в цей час сухомятку, підліток під час іспитів повинен харчуватися чотири рази на день гарячою їжею. Не можна під час підготовки до іспитів дотримуватися дієти.

 

Тести для батьків
Тест 1
Дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові звички – стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам'ятовування, уваги, навичок мислення.

1.   Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?
а)   робить завжди сама, без нагадування;
б)   робить завжди, але інколи треба нагадувати;
в)   без спеціального нагадування не робить.
2.   Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?
а)   робить постійно;
б)   робить часто;
в)   робить дуже рідко.
3.   Чи є у дитини стійкі навички самообслуговування (може сама собі приготувати бутерброд, одягнутися відповідно до погоди, зав'язати шарф)?
а)    є достатньою мірою;
б)   є деякі;
в)   немає.
4. Чи вміє дитина утримувати увагу досить тривалий час (15-20хв), коли знаходиться сама (у читанні вголос, малюванні, грі)?
а)   дуже часто вміє;
б)   вміє зрідка;
в)   не вміє.
5.   Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерок, хоч вони їй доступні; не капризує, коли старші щось заборонили)?
а)   уміє достатньою мірою;
б)   уміє тільки зрідка;
в)   не вміє.
6.   Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?
а)   як правило, вміє;
б)   вміє, але робить далеко не завжди;
в)   не вміє.
7.   Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну?
а)    всі досить стійкі;
б)   інтереси є, але весь час змінюються;
в)   наявні інтереси відсутні.
8.   Чи вміє дитина поводитись у суспільстві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує)?
а)   вміє;
б)   вміє, але інколи доводиться нагадувати;
в)   не вміє.
9.   Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?
а)   як правило, так;
      б) взагалі дотримується, але інколи порушує
в) ні, не дотримується.
10.    Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вона вислуховує відповіді?
а)    як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
б)   інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;
в)   інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.
11.    Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?
а)   завжди прибирає;
б)   завжди прибирає після нагадування;
в)   не прибирає.
Аналіз результатів
Перший варіант відповіді (а) в кожному запитанні – 3 бали, другий (б) – 2 бали, третій (в) – 1 бал.
Потім знаходять суму балів, одержаних в усіх 11 запитаннях.
Рівень сформованості вольових звичок визначається за такими критеріями:
•         високий – 33-27 балів;
•         хороший – 26-22 бали;
•         середній – 21-18 балів;
•         низький – 18 балів і нижче.

Тест 2
Дає змогу визначити, чи готові ви від свою дитину до школи.
1.      Мені здається, що моя дитина вчитися гірше за інших дітей.
2.      Я побоююсь, що моя дитина часто ображатиме інших дітей.
3.      На мій погляд, чотири уроки – це непомірне навантаження на малюка.
4.      Важко бути впевненим, що вчителі менших класів добре розуміють дітей.
5.      Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, коли вчителька – її рідна мати.
6.      Важко уявити, що першокласник може швидко навчитись читати, писати, рахувати.
7.      Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.
8.      Боюся навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.
9.      Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.
10.       Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садка і весь час проводила з матусею.
11.       Початкова школа, на мою думку, рідко здатна чогось навчити дитину.
12.       Я побоююсь, що однокласники дражнитимуть мою дитину.
13.        Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.
14.        Боюсь, що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.
15.        Моя дитина часто каже: «Мамо, ми підемо до школи разом!»

Впишіть свої відповіді до таблиці 3: якщо ви згодні з твердженням, напишіть хрестик після косої рисочки, якщо незгодні – залиште клітинку порожньою.

Таблиця З

1 2 3 4 5
1) 2) 3) 4) 5)
6) 7) 8) 9) 10)
11) 12) 13) 14) 15)
Разом:

Аналіз результатів
•     до 4 балів – це означає, що у вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини);
•     5-10 балів – краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;
•     10балів і більше – було б непогано порадитися з дитячим психологом.

А тепер звернемо увагу на те, в яких стовпчиках отримано 2 чи 3 хрестики:
1    — необхідно більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику;
2    — необхідно звернути увагу на те, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми;
3    — передбачаються труднощі, пов'язані із здоров'ям дитини, але ще є час для загартування;
4    — побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем: треба пограти з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою;
5—дитина дуже прив'язана до матері. Може, краще віддати її в невеличкий клас чи віддати до школи на наступний рік? У будь-якому випадку корисно пограти з дитиною в школу.

Завдання для дітей

Завдання 1
Вивчення розвитку точності рухів (підготовка руки до письма, формування уваги та контролю за власними діями).
Матеріал: малюнок, на якому зображені «доріжки», з одного кінця якого стоять машини, з іншого – будиночки. Ширину доріжок слід дібрати так, щоб завдання було досить складним, але доступним для дитини. Тип доріжок ускладнюється щоразу.
   Запропонуйте дитині з'єднати лінією машини з будинком, не з'їжджаючи з доріжки.
   Нормативи: рівень виконання високий, якщо виходи за межі доріжки відсутні, олівець відривається від аркуша не більше ніж 3 рази. Рівень низький, якщо
   дитина допускає більше трьох виходів за межі доріжки, лінію малює нерівну, дуже слабку, майже невидиму або з дуже сильним натиском, який рве папір,
   допускає багаторазове проведення по одному й тому самому місцю.

     Завдання 2
Вивчення рівня працездатності дитини та її вольового зусилля.
Матеріал: аркуш зі шкільного зошита, розлінований на вузькі та широкі смуги. Дайте дитині завдання: «У вузеньких смугах на аркуші ти малюватимеш якомога більше паличок (на аркуші як зразок намальовано вертикальну паличку у вузькій смузі). Намагайся малювати точно й акуратно, не виходячи за лінію. Починай за моєю командою». Тривалість роботи – 5 хв.
Щохвилини просіть дитину намалювати довгу паличку й продовжувати роботу. По закінченні проведіть якісний аналіз: чи є інтервали між паличками, чи вони збільшуються, чи змінюються розміри паличок, як щільно розміщені палички у рядку. Порахуйте кількість маленьких рисок, проведених за кожну хвилину. Як змінюються ці інтервали? За результатами ви можете отримати уявлення про працездатність дитини у монотонній діяльності та стійкість її вольового зусилля (саморегуляції).

Завдання З
Вивчення розвитку логічної послідовності дій.
Матеріал: сюжетні картинки.
Покажіть дитині набір доступних їй за змістом сюжетних картинок, на яких послідовно розгортається сюжет (такі «історії у малюнках» часто трапляються у дитячих журналах). Перемішайте картинки, а потім запропонуйте дитині розкласти їх так, щоб склалася закінчена розповідь (казка, історія).
Таким чином перевіряється розвиток розумових процесів.

Завдання 4
Розвиток обсягу коре м'яті.
Матеріал: «каскад слів». Підготуйте список  з 8-10 слів, які дитина добре знає.
Попросіть малюка повторити слова за вами. Починайте з одного слова, потім називайте два слова (дитина повторює обов’язково у тій самій послідовності), три (інтервали між словами – 1 с). Коли дитина не зможе повторити певний ряд слів, зачитайте їй таку саму кількість слів, але інших (для цього слід підготувати інший список слів).
   Якщо у другій спробі дитина впоралася з цим словесним рядом, то перейдіть до наступного доти, доки у другому прочитанні дитина не зможе відтворити  
   задану кількість слів.
   Кількість слів, яку дитина може повторити за вами, і є обсягом її слухової короткочасної пам'яті на слова.
   Дитина шести років правильно відтворює ряд з 5-6 слів.

Завдання 5
Вивчення міри розуміння граматичної конструкції.
Попросіть дитину уважно вислухати вислів: «Петро пішов у кіно після того, як дочитав книгу». Запитайте у дитини: «Що Петро зробив раніше – подивився кіно чи прочитав книгу?»
Назвіть дитині один предмет і попросіть змінити слово так, щоб воно означало багато предметів, наприклад: «Олівець – олівці». Запропонуйте їй такі слова: книга, ручка, лампа, стіл, стілець, вікно, місто, вухо, брат, дитина.
Нехай вона назве ці слова у множині. Запропонуйте дитині виконати будь-яке доручення, наприклад: «Збери олівці, склади їх у коробку і поклади на полицю». Потім запитайте в неї: «Де тепер лежать олівці, звідки ти їх узяв?»
Як правило, всі компоненти психологічної готовності до школи (при нормальному розвитку дошкільника) формуються без будь-яких додаткових зусиль. Це відбувається, якщо малюк багато грається (з однолітками, дорослими чи сам) як у сюжетно-рольові ігри, так і в ігри за правилами, ма¬лює, ліпить, складає кубики, працює з конструктором, намагається грати на іграшкових музичних інструментах та, звичайно, слухає казки, оповідання, повісті. Читання має стати невід'ємною частиною щоденного життя дитини. Займаючись з дитиною, дорослі спілкуються з нею, що теж дуже важливо для нормального психічного розвитку. Зростаючи в атмосфері доброти, любові, ігор, читання, цікавості до оточення, дитина сама до 6 років намагається навчитися читати й рахувати, у чому їй можуть і повинні допомогти близькі. Все це відбувається природною.
У працях вітчизняних психологів доведено, що саме у грі розвивається психіка дитини. У давнину дорослі й дитячі ігри були народною традицією: їм відводили спеціальний час, культура гри передавалась із покоління в покоління.
Л .Виготський вважав, що діти у грі задовольняють потреби, які вони не можуть задовольнити в реальному житті. Гра, як будь-який інший вид діяльності, потребує багато зусиль та енергії. Де їх візьме втомлена від занять дитина? Ось і доводиться їй дивитися фільми, бо вони не потребують напруження фантазії – достатньо співпереживати героям або ідентифікувати себе з ними. Заміна гри телевізором часто відбувається у дітей, яких залишають наодинці з собою. Негативний вплив «телевізійної гри» полягає в тому, що вона не дозволяє складати власний план дій, не розвиває символічну функцію, тобто у «телегрі» відсутнє все те, що породжує жива гра, де дитина – активний учасник, а не пасивний глядач. Заміна живих ігор «телевізійними» призводить до зниження інтелектуальної активності та творчого потенціалу дітей, до згасання пізнавальної потреби. Далі це виражатиметься у негативному ставленні до інтелектуальної праці.
Слухання казок, оповідань, повістей набагато ближче за своїм розвивальним ефектом до гри, оскільки дитина повинна сама уявити дійових осіб та ситуації, а отже, – активізувати свою фантазію.


Яндекс.Метрика